Галерея малюнків

 Іванка, 8 років

 Сучасна математика 

Створення диференціального й інтегрального числень ознаменувало початок «вищої математики». Методи математичного аналізу, на відміну від поняття межі, що лежить в його основі, виглядали чіткими і зрозумілими. Багато років математики, у тому числі Ньютон і Лейбніц, марно намагалися дати точне визначення поняттю межі. І все ж, незважаючи на численні сумніви в обґрунтованості математичного аналізу, він знаходив все більш широке застосування.  Диференціальне і інтегральне числення стали наріжними каменями математичного аналізу, який з часом включив в себе і такі предмети, як теорія диференціальних рівнянь, звичайних і з частковими похідними, нескінченні ряди, варіаційне числення, диференціальна геометрія і багато іншого. Строге визначення межі вдалося отримати лише в 19-му столітті.

Математичний аналіз 

Такі засновники сучасної науки, як Ньютон, Коперник, Галілей і Кеплер, підходили до вивчення природи так само, як і до математики. Досліджуючи, таким чином, рух, ці великі математики змогли виробити таке фундаментальне поняття, як відношення між змінними і функція. 

Галерея малюнків

 Артем,  5 років

КУ "Міський центр професійного розвитку педагогічних працівників" МРМК, у Рік математичної освіти в Україні, приєднується до слів захоплення та поваги на адресу Цариці наук.

 Математика — наука без меж. Захоплююча, самодостатня та неосяжна вона супроводжує нас від народження та упродовж життя. Її прояви в інших науках, видимі або приховані, все ж існують і ми зустрічаємо цю інтеграцію повсякчас. 

Відео-матеріал

 Працівники центру про математичну інтеграцію

Аналітична геометрія 

Аналітична (координатна) геометрія створювалася незалежно математиками П. Ферма (1601—1655 рр.) і Р. Декартом. Це було зроблено спеціально для розширення можливостей евклідової геометрії в задачах на побудову. Але Ферма оцінював свої роботи тільки як переформулювання творів Аполлонія. Справжнє відкриття — це усвідомлення всієї могутності алгебраїчних методів, яке належить все ж Декарту. 

Математика 16-19 століття 

У XVI столітті італійські математики С. Даль Ферро (1465—1526 рр.), Н. Тарталья (1499—1577 рр.) і Д. Кардано (1501—1576 рр.) змогли знайти спільні рішення рівнянь третього, а також четвертого ступеня. Щоб їх алгебраїчні міркування були зрозумілими, а записи стали більш точними, було прийнято рішення ввести багато відомих сьогодні символів, таких як: «+», «–», "=", «>», «<» та інших. Одним з найбільш яскравих нововведень стало систематичне застосування французьким математиком Ф. Вієтом (1540—1603 рр.) букв, які позначали невідомі, а також постійні величини. Це нововведення дозволило знайти Вієту єдиний метод рішення рівнянь другого, третього і четвертого ступенів. 

 Математика часів Відродження 

Одними з найвидатніших геометрів епохи Відродження, як не дивно, стали  художники. Саме вони розвинули ідею перспективи.  Поняття проекції і перерізу ввів художник Леон Баттіста Альберті (1404—1472 рр.). Всі прямі промені світла, що виходять від очей спостерігача до різних точок представленої сцени, утворюють проекцію. А перетин виходить шляхом проходження площини через проекцію. 

Пройдіть опитування щодо ролі математику у Вашому житті.

Нижче Ви зможете побачити  свій допис та ознайомитися з дописами уже пройдених опитувань

Перевір себе

 

 Математика у середньовічній Європі

Незважаючи на всю свою велич, Римська цивілізація не змогла залишити жодного істотного сліду в математиці, бо вона була вже надто стурбована рішенням своїх практичних проблем. А ось цивілізація, яка склалася в Європі часів раннього Середньовіччя (приблизно 400—1100 рр. н. е.) не була настільки продуктивною через ряд причин. По-перше, усе інтелектуальне життя було сконцентровано тільки на теології. Тому рівень математичних знань не піднімався вище простої арифметики, а також найелементарніших розділів «Начала» Евкліда. 

Презентація

 Матеріали відео-ролика в презентації

 Математика Китаю та Індії

Додатні і від'ємні кількості вперше в історії науки розрізняли в Китаї ще понад 2000 років тому. Уже у 8-й книзі збірника «Математика в дев'яти книгах» автори вільно користувалися від'ємними кількостями. У цій книжці є рівняння з від'ємними першими коефіцієнтами і вільними членами; тут же сформульовано правила додавання і віднімання від'ємних кількостей.

Давньогрецька математика

Піфагорійська школа  Математика як теорія отримала розвиток у школі Піфагора (571—479 рр. до н.е.). Головним досягненням піфагорійців в області науки є істотний розвиток математики як за змістом, так і за формою. За змістом — відкриття нових математичних фактів. За формою — побудова геометрії і арифметики як теоретичних доказових наук, що вивчають властивості абстрактних понять про числа і геометричні форми. Дедуктивна побудова геометрії стала потужним стимулом її подальшого розвитку. Піфагорійці розвинули і обґрунтували планіметрію прямолінійних фігур — вчення про паралельні лінії, трикутники, чотирикутники, правильні багатокутники. Отримала розвиток елементарна теорія кола. Наявність у піфагорійців вчення про паралельні лінії вказує на те, що вони володіли методом доведення від супротивного і вперше довели теорему про суму кутів трикутника. Вершиною досягнень піфагорійців у планіметрії є доказ теореми Піфагора. 

Галерея малюнків

 Аліса,  4 роки

Математика найдавніших цивілізацій 

Найдавніші відомості про використання математики — господарські задачі 
в Стародавньому Єгипті (Папірус Рінда, Московський папірус, Шкіряний сувій єгипетської математики) та Вавилонії (Математичні тексти Суз). Вона використовувалася для календарних обрахунків, розподілу врожаю, організації суспільних робіт, збирання податків.

Пройдіть тематичний тест та перевірте свої знання з математики.

 Математика у первісному суспільстві

Уже в найперших писемних знахідках є докази, які
свідчать про математичні знання їхніх авторів, що використовувались для вимірювання часу на основі спостереження за небесними світилами. Доісторичні артефакти, виявлені в Африці та Франції, вказують на здійснення перших спроб квантифікації часу. Існує припущення, що відліком часу займалися жінки, які реєстрували місячні цикли або фази місяця. Паралельно розвивалися уявлення про число: вірогідно, спостерігаючи за групами (стадами) тварин, люди почали розрізняти поняття «один», «два» та «багато». Саме такі кількісні уявлення донині збереглися у зулусів, африканських пігмеїв та ще ряду племен — австралійських, бразильських тощо. Згодом числа об'єднували у групи, утворюючи більші одиниці лічби; зазвичай використовували пальці однієї чи обох рук або ж рук і ніг, що давало лічбу з основою 5, 10 або 20. Записи вели позначенням одиниць, зарубками, камінцями тощо.

uk.wikipedia.org

 Періодизація математики

Історію математики можна поділити на чотири періоди. 

1. У перший період (приблизно 6-5 ст. до н. е.) сформувалося поняття цілого числа, раціонального дробу, відстані, площі, об'єму, створені правила дій з числами, найпростіші правила визначення площ фігур і об'ємів тіл. Так накопичився матеріал, що склався в арифметику. Вимірювання площ і об'ємів сприяло розвиткові геометрії. На базі створення методів арифметичних обчислень виникла алгебра, а в зв'язку із запитами астрономії — тригонометрія. Однак у цей період математика ще не була дедуктивною наукою, вона складалася переважно з прикладів на розв'язування окремих задач, іноді становила збірку правил для їхнього розв'язування.

Галерея малюнків

 Саша,  7 років

 ПЛАН ЗАХОДІВ 
щодо проведення Року математичної освіти в Україні 
у 2020/21 навчальному році

ЗАТВЕРДЖЕНО 

розпорядженням Кабінету Міністрів України 

від 25 червня 2020 р. № 630-р

Галерея малюнків

 Вікторія, 4 роки

Заходи щодо проведення Року математики

Про затвердження плану заходів щодо проведення Року математичної освіти в Україні у 2020/21 навчальному році

Розпорядження КМУ від 25 червня 2020 р. № 630-р

1. Затвердити план заходів щодо проведення Року математичної освіти в Україні у 2020/21 навчальному році, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел фінансування.

Прем'єр-міністр України Д.ШМИГАЛЬ

Галерея малюнків

 Таісія, 5 років

Рік математичної освіти

Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 31/2020

З метою забезпечення додержання конституційних гарантій з реалізації права на освіту, створення можливостей для рівного доступу українських школярів до сучасної та якісної математичної освіти, формування у них належного рівня математичної компетентності, ураховуючи результати міжнародного дослідження якості освіти PISA щодо математичної компетентності здобувачів базової середньої освіти в Україні, постановляю:

1. Оголосити 2020/2021 навчальний рік Роком математичної освіти в Україні.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення та затвердити комплекс заходів щодо проведення у 2020/2021 навчальному році Року математичної освіти в Україні, передбачивши, зокрема:

Галерея малюнків

 Вероніка, 15 років